помикати

помикати: I помик`ати
-а́ю, -а́єш, недок.

1) неперех. Деспотично розпоряджатися ким-небудь; попихати.

2) перех., перен., розм. Приваблювати до себе. || безос.

3) неперех., перен., розм. Дуже швидко пересуватися; поспішати. || чим. Вправно діяти.

II пом`икати
поми́каю, поми́каєш і поми́чу, поми́чеш, док., перех.

1) Розчесати льон або коноплі, пов'язавши в мички і приготувавши для прядіння.

2) Микати якийсь час.

Игры ⚽ Нужен реферат?

помикати — дієслово доконаного виду коноплі, льон помикати дієслово недоконаного виду деспотично розпоряджатися кимсь тощо … Орфографічний словник української мови
собкати — аю, аєш, недок. 1) Вигукувати соб , повертаючи волів або коней ліворуч. 2) ким, перен., розм. Те саме, що помикати 1) … Український тлумачний словник
мальтретувати — Мальтретувати: третирувати, помикати, куражитись (над кимось) [46 1] третирувати, принижувати [46 2] … Толковый украинский словарь
попихати — (деспотично, свавільно поводитися з ким н.), помикати … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике